З 1970 року діяльність ГНДЛ було скориговано в напрямі мікроелектронних технологій у радіо- та апаратобудуванні. Кафедра інтенсивно оснащувала свої лабораторії мікроелектронним технологічним обладнанням і устаткуванням (електронний мікроскоп, прилади для фізико-хімічного аналізу надпровідникових структур, устаткування для виготовлення гібридних інтегральних схем).

Науковою школою «Мікроелектронні технології в радіоапаратобудуванні» у той час керували послідовно завідувачі кафедри доцент Б. М. Зенін і кандидат технічних наук, доцент В. М. Маліков.

Науковою школою «Мікроелектронні технології в радіоапаратобудуванні» у той час керували послідовно завідувачі кафедри доцент Б. М. Зенін і кандидат технічних наук, доцент В. М. Маліков.

До наукових досліджень залучалися М. Є. Лещенко, Ю. О. Деркач, В. І. Федоренко, Доцент Б. М. Зенін С. М. Куліш, В. М. Олійник, В. В. Мішева.

Було виконано роботи конструкторсько-технологічної спрямованості з КБ «Електроприладобудування», заводом «Комунар», УФНДІТ, модернізовано технологічні лабораторії і створено лабораторію мікроелектроніки, у навчальний процес уведено нові дисципліни: «Конструювання мікросхем спеціального призначення», «Фізичні основи мікроелектроніки», «Технологія мікросхем».

З 1999 року кафедру очолив випускник радіотехнічного факультету ХАІ доктор технічних наук, професор В. М. Ілюшко, фахівець в області системного аналізу й керування проектами.

Наукові дослідження цього періоду проводилися за такими напрямами:

– системний аналіз і синтез ієрархічно складних і багатофункціональних систем і комплексів;
− розроблення й експериментальні дослідження бортових радіолокаційних засобів дистанційного зондування;
− системи забезпечення якості Професор мікроелектронної апаратури;
− розроблення й дослідження ГІС-технологій і засобів;
− розроблення сучасних спектральних засобів медико-біологічного застосування.

Реалізація наукових досліджень за цими напрямами дала змогу виконати кілька робіт на замовлення Міністерства оборони, Національного космічного агентства і МОН України. Формування міцного колективу, який працював над найважливішими питаннями науки, і накопичений досвід визначили вектор подальшого розвитку кафедри в напрямі дослідження стану біологічних і технічних об’єктів.

Саме цей напрям став сучасним продовженням напрацювань усіх попередніх шкіл, а з 2013 року наукова школа отримала нову назву – «Системи дистанційного дослідження стану біологічних і технічних об’єктів».

З 2013 р. до 2017 р. її очолював завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор В. І. Кортунов, фахівець в області радіоелектронних систем керування, а з 2017 р. – кандидат технічних наук, професор М. Ф. Бабаков.

Перспективними напрямами досліджень у межах цієї наукової школи сьогодні є такі:

− створення теорії та принципів будування перспективних багатоканальних систем дистанційного спостереження в оптичному, інфрачервоному та радіодіапазонах електромагнітних хвиль;

− застосування методів дистанційних досліджень для вирішення практичних завдань екологічного моніторингу довкілля та стану біологічних і технічних об’єктів;

− розроблення методів дистанційної інформаційно-хвильової терапії та її впровадження в клінічну практику;

− створення й дослідження високоінформативної апаратури БПЛА.

Дослідження вчених наукової школи забезпечуються науково- дослідними лабораторіями дистанційного зондування, біомедичних апаратів і систем, безпілотних систем, які оснащено сучасними біомедичними комплексами й засобами дистанційного зондування (мобільними радарами, радіометрами, ультразвуковими сенсорами тощо), сучасною вимірювальною та обчислювальною технікою.

Наукові дослідження з високоточними експериментальними вимірюваннями виконуються в унікальній безлунній камері сантиметрового й міліметрового діапазонів радіохвиль. Дистанційні дослідження технічних об’єктів та екологічний моніторинг довкілля забезпечуються унікальною апаратурою й безпілотними літальними апаратами різних типів (літаками, квадрокоптерами, гвинтокрилами тощо).

У зв’язку зі створенням і впровадженням в Україні електронної системи охорони здоров’я (E-health), а також з потребою в підготовці нових кадрів, які здатні розвивати, обслуговувати й інтенсивно використовувати інформаційну складову охорони здоров’я,

− розроблення, упровадження й супроводження систем дистанційного моніторингу стану пацієнтів, що забезпечують упровадження мобільної охорони здоров’я (m-Health), підтримки практики громадської охорони здоров’я з використанням кишенькових персональних комп’ютерів, пристроїв мобільного зв’язку й дистанційного спостереження за станом здоров’я хворих тощо;

− розроблення систем підтримки прийняття лікарських рішень для своєчасної і якісної діагностики (діагностична візуалізація і зберігання графічної інформації та ін.), вибору тактики лікування, реабілітації, профілактики хвороб, збереження фертильності.

У межах наукового напряму «Інформаційні технології в біології та медицині» виконуються науково-дослідні роботи з розроблення й упровадження медико-біологічних інформаційних технологій і систем.

На основі результатів наукових досліджень уперше в Україні було відкрито магістратуру за освітньою програмою «Інформаційні технології в біології та медицині».

Однією з важливих подій для розвитку напряму «Інформаційні технології в біології та медицині» стало проведення щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні системи та технології в медицині», а також створення лабораторії біомедичних апаратів та систем, обладнаної сучасними медичними апаратно-програмними комплексами й обчислювальною технікою.

Інформатизація охорони здоров’я в Україні, створення єдиного інформаційного простору зумовили безперервне вдосконалення й розвиток наукової школи «Інформаційні технології в біології та медицині».

Сьогодні виконуються науково-дослідні роботи з провідними медичними вітчизняними й зарубіжними закладами й ВНЗ, підписано кілька договорів про співробітництво.

Студенти кафедри беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт за спеціальностями «Мікро- та наноелектроніка», «Електронні пристрої та системи», «Акустотехніка», «Електроніка», «Мікро- та наносистемна техніка», «Біомедична інженерія», «Радіотехніка» та іншими, а також у Всеукраїнській студентській олімпіаді за напрямами «Радіоелектронні апарати», «Автоматизовані комплекси радіоелектронних виробництв» і «Біомедична інженерія».